-=NIKe=-
-=NIKe=- писал(а):Не согласен. Жители Киевской Руси вряд ли назывались иначе, чем "русичи, русь, руский", а "русский" не понятие, а эволюция слова, и попробуй на слух отличить, где одно"с", а где два.
Пост Одена за 13 Апрель Четверг, 2006 13:14
Выдержка
...Адже самоназви всіх слов'янських народів є субстантивними й відповідають на питання іменника хто? (українець, білорус, поляк, чех, словак, хорват), а не присвійного прикметника чий? Росіяни ж, на відміну від закономірної самоназви українця у часи Київської Русі - русин (хто?), коли йдеться про їхню національну належність, відповідають на питання чий? ("русский"), тобто фактично стверджують, що йдеться про тих, котрі належать русинам (Наконечний Є. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями. - С. 90-91. ). Проте є й інше тлумачення цього етноніма. На думку деяких дослідників, самоназву русские слід вважати реліктом колоніальної клички слов'янізованої чуді.
Як відомо, протягом Х- XII ст. київські та новгородські культуртрегери у процесі християнізації цих племен нав'язали їм богослужбову мову Києва і назву, яка вказувала на належність їх до Русі ("русские") (Липа Ю. Призначення України. - Нью-Йорк, 1953. - С.153. ). За іншою версією, атрибутивна форма терміна русский пояснюється монголо-татарським впливом. У підвладному монголо-татарам Заліссі, згідно з їхніми уявленнями про державний устрій, будь-який підданець втрачав свою особистість, навіть національну належність, і ставав річчю, власністю правителя, який може ним довільно розпоряджатися.
Зокрема, чудський за походженням підданий, що був власністю руського князя, для монголів теж ставав руською людиною, а не індивідуальною особистістю. При частих переписах прикметник русский закріпився серед населення Залісся на означення етноніма (народного імені) (Наконечний Є. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями. - С. 93. ). Через це й мова...
-=NIKe=- писал(а):И почему украинцев датируешь 12-м веком?
Мой пост от 16 Апрель Воскресенье, 2006 07:56
Выдержка
...Название "Украина" впервые появилось в 1187 году как определение Переяславской, Киевской и Черниговской земель (Киевская летопись, Ипатиевский список). А еще была Украина Галицкая (Галицко-Волынская летопись 1189 и 1213 годов)...
***
Все ж есть. Читать только нужно.
***
Насчет сталина
-=NIKe=- писал(а):Это правильно, русские грузина породили.
повторяю свой вопрос:
Mantis писал(а):Вообще интересно одно - если по теме. Отношение русских к иностранцам.
Когда иностранец делает вклад в культуру Московии, все орут что мол "исконна русский писатель". Когда один этнический грузин устраивает геноцид народам, с поддержкой русских войск, так он значит к Москве и т.н. "России" никоим боком.
Список деятелей "русской" культуры:
Богомол писал(а):Московська література почала ставати на ноги щойно у ХІХ столітті, після О. Пушкіна. Та й її творили змосковщені чужинці. Сам засновник московської літературної мови О. Пушкін мав муринську, німецьку, волоську кров. Німецького походження були В. Авенаріус, О. Блок, О. Герцен, З. Гіппіус, Л. Мей, О. Мюллер, М. Салтиков-Щедрін, А. Фет, Д. Фонвізін та інші. Українці: А. Ахматова (Горенко), А. Аверченко, І. Бунін (Буньковський), М. Гоголь, М. Зощенко, В. Короленко, В. Немирович-Данченко, Т. Прокопович та інші. Євреї: П. Антокольський, Е. Багрицький, І. Еренбург, С. Кірсанов, О. Мандельштам, Я. Надсон, Б. Пастернак, Й. Уткін, Л. Шестов та інші. Татарської крові: І. Аксаков, Ф. Достоєвський, В. Загоскін, Р. Зотов, М. Карамзін, М. Огарьов, І. Тургенєв. Поляки: О. Грибоєдов (Грзібовскі), В. Сологуб, напівполяки: Д. Мережковський, М. Нєкрасов. Волохи: А. Кантемир, М. Херасков, шотландець М. Лермонтов, італійського походження Ф. Тютчев, напівтурок В. Жуковський і сотні інших, що їхні прізвища та життєписи надруковані в старих і нових московських енциклопедіях.
Если отрекаетесь от сталина, отрекайтесь и от них, ребята. Если они - ваши, то сталин тоже.
Выбирайте, русские.