Країна зі столицею в Москві :)

Рассматриваются политические, исторические и связанные с этими направлениями темы

Модераторы: Кикаха, border

"Имя России" для вас - это...

Невский
4
4%
Пушкин
13
14%
Ленин
6
6%
Столыпин
1
1%
Достоевский
3
3%
Сталин
11
12%
Суворов
3
3%
Иван Грозный
8
8%
Петр 1
25
27%
Менделеев
1
1%
другое
5
5%
нет имени
11
12%
 
Всего голосов : 91

Країна зі столицею в Москві :)

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 10:35

Передова історична думка донецьких школярів наштовхнула мене на створення цієї чудової гілки :)
Що ж це таке - Русь? Чому Київська Русь була розташована на території сучасної України, але при цьому Особливо Обдаровані Діти Донбасу вважають її праматір'ю сучасної Росії, на території столиці якої - Москви - у той час, коли Київ вже був видатним культурним центром Європи, вили вовки? ))
Хто правив цією країною, що вважає себе спадкоємицею Київської Русі?
Як розвивалася культура ї мова?
Що за народ жив на тих землях?
Ай цікаві запитання :)
Почнемо з того, як взагалі називати цю країну та її аборигенів. За усю її історію змінювалися її кордони, змінювалися її правителі, змінювалася її мова, але одне залишалося завжди. Це - назва столиці - Москва. Від назви цього міста, мешканці країни деякий (доволі довгий) час називалися москвинами, а країна - Московією; отже буде доволі зручно й нікому не образливо, якщо й ми будемо оперувати цією назвою.
Прапредки москвинів – угро-фінни, що були аборигенами на землях теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів. Літописи ХІ ст. згадують про московські племена чудь, лівь, водь, ямь, чухна, вєсь, пєрмь, мурома, мордва, мокша, мєщєра, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. То були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жили в землянках, їли сире м'ясо і сиру рибу, не знали рільництва.
Географічні назви довготривалі. На теперішній карті Московщини більшість географічних назв – надто озер, річок – фінські. Навіть назва столиці фінська. „Москва" у фінській мові означає „каламутна вода". Тих угро-фіннів підбив у Х ст. під свою владу князь Святослав Великий і зробив їхні землі (теперішню Московщину) осадою (колонією) київської держави. Правили нею прислані з Києва воєводи з військом та державними урядовцями. Київський митрополит висилав сюди місіонерів навертати предків теперішніх москвинів на християнську віру та будувати церкви і монастирі. Багатьох тих українських(а явно ж не російських, чи не так? ;) ) місіонерів москвини повбивали. Київські місіонери вишколювали прамосквинів – угро-фіннів на священиків. Київські воєводи призначали ватажків угро-фінських племен на урядові посади. Так помалу почала цивілізуватися верхівка московського народу. Нащадки ж київських цивілізаторів одружувалися з тими, дещо поцивілізованими, угро-фіннами. Їхні діти розмовляли староукраїнською мовою, засміченою угро-фінськими словами(джерело: R. Meckelein. „Die Finnisch-Ugrischen elements in Ryssischen"; J. Kalma. „Die Ostseefinnischen Lehnwurter in Ryssischen"). Загал народу залишався суто угро-фінським. Навіть у ХІХ столітті лише за 80 км від Москви були села, де люди не знали московської мови. У східній частині Московщини були цілі повіти таких сіл(джерело: В. Даль. Полное собрание сочинений).
Українська держава Київська Русь ІХ–ХІІІ ст. була однією з найбільших держав Європи. Правити нею з Києва було нелегко, і тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи своїх синів правити там під своєю зверхністю. Так Юрій Долгорукий княжив на Суздальщині. Там народився (від половчанки) і виріс його син Андрій. Українська держава була тоді дуже ослаблена невпинними війнами з азійськими ордами. Використовуючи це ослаблення, Андрій Боголюбський напав 1169 р. на Київ, спалив усе місто, вигубив людей у ньому, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицю в новозбудованому місті Володимирі на р. Клязьмі. Московський історик В. Ключевський уважає 1169-й роком народження Московської держави. Всі московські історики не згадують нищення Києва Андрієм Боголюбським, а твердять, що Київ зруйнували татари. А татари руйнували його 1240 року, тобто 70 років після Андрія.
Року 1237 Московщину завоювала Татарська Орда хана Батия. Московські князі стали підлеглими Батия, і він поставив по всій Московщині свої залоги. Татари були такими ж азіатами, як і угро-фінни, і ця їхня спорідненість сприяла злиттю обох народів в один – московський. Московський історик підтверджує: „Московські князі і не думали про боротьбу з татарами, розуміючи, що покорою та грішми вони осягнуть більше, ніж боротьбою. На відміну від українських князів, московські одразу визнали без застережень владу хана і встановили приятельські і навіть кровні зв'язки з татарами. Сам великий князь Михайло Тверськой оженився з татаркою, а за ним одружилися з татарками всі інші московські князі" (джерело: В. Ключевський. „Курс русской истории".)
За князями масово женилися обидва народи. Не важко уявити, якою мовою говорили їхні діти ;) Потатарщення (радше злиття) було загальним. По упадку влади Орди, татари масово переходили у християнську віру, і так з тої угро-фінно-татарської мішанини створився теперішній московський народ.
Тепер у Московщині, яка називає себе "Російською Федерацією", більшість прізвищ простонароддя є фінськими і татарськими. Серед аристократії та дворянства – сотні тисяч. Наприклад, цар Борис Годунов був татарин. Татарами – князі: Хованський, Юсупов, Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров, Сумбатов і т. п. Татари – дворяни: Архалуков, Алімонов, Аракчєєв, Аксаков, Ахматов, Асланбєков, Артанов, Аргамаков, Армяков, Ахметьєв, Арабажін, Арбатов, Баскаков, Бурдюков, Бехметьєв, Бурнаков, Барабанов, Беклємишев, Базаров, Бакчєєв, Барханов, Балаханов, Берендєєв, Бакунін, Барсанов тощо.
Московська церква молилася за татарських ханів. Московський митрополит Феогност проклинав і відлучав від церкви тих, хто не виявляв беззастережної покори ханові Золотої Орди (джерело: В. Ключевський. „Курс русской истории".)
Азійський звичай продавати дівчат дожив у Московщині до ХХ ст. у формі т. зв. „кладки", тобто умовленої суми грошей, що її платили батьки хлопця батькам дівчини (джерело: Ф. Вовк. „Студії з української етнографії та антропології".)
Татари були значно культурнішими за прамосквинів-угро-фіннів. Це визнають і московські історики від М. Карамзіна (1766–1826) до М. Покровського (1868–1932). Всі вони пишуть, що московська держава завдячує своїм народженням татарам. В. Ключевський (1841–1911) пише, що в XVI–XVIII ст. 57 % московської провідної верстви були татарського походження, а ідею Чінгіс-хана загарбати весь світ дала Московщині її аристократія татарського походження. Перший московський історик М. Карамзін був татарського походження. Силу татарського впливу у щоденному житті видно з того факту, що москвини молилися в церкві в шапках на голові аж до 1651 року.
Розповідати тут можна довго, але підіб'ємо ітоги. Зрештою, татарська доба Московщини тривала вдвічі довше, ніж її „європеїзована" (1709–1917) доба. Азійський духовний тип москвина виявився надзвичайно стійким. По ХVIІІ ст. дещо змінилися форми, і то лише у вищих верствах, але зміст усього життя Московщини (матеріального і духовного) лишився через усі сторіччя і досі азійським. У ХІХ ст. московська інтелігенція ніби скинула з себе татарський „кафтан" і зодяглася в європейський фрак. Цей карикатурний „истинно русский европеец" панує й дотепер.
Переходимо до мови й літератури? )))
-=Відредаговано на предмет підкреслення посиланнь.=-
Последний раз редактировалось Богомол 24 Март Пятница, 2006 13:09, всего редактировалось 1 раз.
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 10:58

Мова й література.
Запозичивши дещо з китайської культури, татари перебрали також і толерантність китайського релігійного світогляду. Татари тоді щойно перейшли з поганства на магометанство, але його запеклість (фанатизм) ще не опанувала татарську душу. Старий, ще не забутий поганський світогляд велів їм боятися помсти чужих богів. І татарська влада взяла християнську церкву в Московщині під свою охорону. Монастирі та церкви разом з людьми, що до них належали, ніякої данини не платили. За кривди священикам або ченцям татарська влада карала. Вона не перешкоджала навертати на християнство навіть і татар. Серед татарської аристократії в Сараї було чимало християн. В татарському війську служило багато москвинів-християн. У свою чергу московські єпископи наказували своїм священикам молитися за хана Золотої Орди. Така пільга (привілей) церкви дала їй силу врятувати тодішню українську мову не лише в Церкві, а й у державному урядуванні. Тоді в Московщині єпископами, священиками, ченцями були українці, що їх прислав з Києва митрополит і якому вони підлягали. Самозрозуміло, вони готували священиків з місцевих людей та вчили дітей місцевої провідної верстви мовою староукраїнською. Але та провідна верства була дуже тоненька, а в ній ще тоншою була плівочка нащадків колишніх українських цивілізаторів з Києва. Переважна ж більшість уже була угро-фінно-татарською. Держава зростала і владно вимагала і розвою культури, якщо не освічених, то бодай письменних урядовців, дипломатів. Культурний розвиток неможливий без виробленої власної мови. Відокремлені від усього культурного світу угро-фінни не могли розвинути у своєму пралісі мову, вищу за життя того пралісу. Татарська мова була значно багатшою за угро-фінську, але й вона в Московщині занепадала. „Нарешті московські правителі зрозуміли, що для „книжного дела" треба мати справжніх учених. Своїх не було, отже почали закликати їх з Києва. Так у ХVI–XVII століттях освіта й література Києва цілковито опанували московську (джерело: А. Пипін. „История славянской литературы".)
Українці обсадили в Московщині всі керівні посади. Вони – митрополити, єпископи, вихователі царських дітей, учителі шкіл (що їх вони ж заснували), міністри, науковці, вищі державні урядовці. Все підпадало їхнім впливам та реформам. Вони виправляли церковні книжки, реформували церковні та державні установи, писали книжки, укладали граматику та правопис, складали програми навчання, навіть накидали нам свою вимову" (К. Безсонов). „Від остаточного потатарщення московської мови врятували сильні впливи Києва. Аж до М. Ломоносова (1711–1765) всі москвини вчилися з української граматики Мелетія Смотрицького" (М. Трубєцькой). „Аж до XVIII ст. Московщина жила чужим літературним добром: Києва, Львова, Вільна. Власних же московських письменників майже не було. Київ зробив величезну послугу Московщині, ознайомивши її з культурним надбанням Європи. Граматика М. Смотрицького дуже вплинула на московську мову XVII ст. Спроба М. Ломоносова її змінити не вдалася" (джерело - С. Архангельський. „Лекции по истории русской литературы".)
Ніщо не може рости без ґрунту. Він бо дає поживу всьому, що на ньому росте. І національна мова та література може зростати лише тоді, коли має корені в рідному, а не чужому ґрунті. Латинська мова була власним витвором європейців, була споріднена з їхніми народними мовами. Тому латина могла запліднити їх і тим започаткувати розвиток національних літератур європейських народів. Щиро слов'янська, українська мова була цілковито чужою московській народній (фінно-татарській). Так українська мова в Московщині опинилася без ґрунту і не могла запліднити московську народну, як це зробила латинська в Західній Європі. Але багатюща, сильна старо-українська мова, що нею писали вже в ХІ і дальших століттях науково-філософські твори, змогла запанувати в церкві, школі, літературі й уряді Московщини. Іншими словами, обернулася на мову державну для всієї імперії, мову провідної верстви. А від цього – лише один крок до гегемонії українців в імперії, два кроки до перенесення імперської столиці до Києва, три кроки до повернення Московщини до старого стану з ХІ ст.– колонії. Рятуючись від такої можливості, москвини радше інстинктивно, ніж свідомо, стали на протилежний шлях, що підривав, віддалював московську мову від української. А що самим зробити те було несила, то закликали собі на допомогу німців.

Розбудовуючи військову потужність Московщини, Петро І запрошував сотнями німецьких фахівців на державну службу. По загарбанні Прибалтики балтійські німці самі посунули туди хмарами. І в XVIII–XIX cт. (та значно й пізніше) все культурне і політичне життя Московщини опинилося в німецьких руках. Чистокровними німцями були Катерина ІІ, Петро ІІ, міністри К. Мініх, А. Остерман, А. Бірон, С. Вітте, В. Плеве, П. Струве, О. Бенкендорф, Л. Дубельт, Е. Нольде, Нессельроде, Таубе, Фредерікс, Штюрмер, Саблер, Корф та інші, професори Б. Брант, М. Вольф, Б. Кафенгауз, О. Рігельман та сотні, коли не тисячі інших. Вони реорганізували московське військо, флот, державну адміністрацію, грошове господарство, розбудували промисловість, керували дипломатією і т. п. Проф. В. Даль уклав словник московської мови. Проф. А. Гільфердінг зібрав московські етнографічні матеріали. Брокгауз та Ефрон видали московську енциклопедію. Проф. Г. Баєр вигадав московську теорію варязького походження Руси.

Як українська, так і німецька мова не мала нічого спільного з московською азійською народною мовою. Як українські цивілізатори, так і німецькі не знайшли в московській народній мові основи, матеріалу, щоб з них творити московську літературну мову. Отже, німці змушені були робити те, що перед ними робили українці. Тобто запроваджувати до московської мови німецькі слова, як раніше запроваджувалися українські. А що німці вважали себе вищою за москвинів расою і з погордою дивилися на все московське, то вони навіть не надавали московської форми запозиченим словам. Наприклад, залишили зайвий у московській мові німецький суфікс „ир" (комментировать). Кожна мова позичає слова з інших, але розвинені мови запозичують лише нові наукові та вузькотехнічні слова. А бідна московська мусила позичати звичайні, щоденні, що їх кожний більш-менш культурний народ має свої власні. Московська взяла в німецької, наприклад: абрикос (жерделя), бархат (оксамит), брандмейстер (пожежник), брюки (штани), брухт (покидьки), бунт (повстання), бурт (купа), вакса (мастило), вал (окіп), ванна (купіль), вахта (варта), гауптвахта (вартівня), горн (ріжок), гастроль (виступ), глетчер (льодовик), глазурь (полива), камердинер (покойовий), кант (облямівка), краги (холявки), кран (затичка), лозунг (гасло), лакей (прислужник), маклер (посередник), мундштук (цибух), орден (відзнака), офицер (старшина), обер-, унтер-офицер (над-, підстаршина), пакгауз (комора), парта (лавка), патронтаж (ладунка), пилигрим (прочанин), пушка (гармата), ранец (наплечник), траур (жалоба), фальшивый (підроблений), флюс (пухлина), флаг (прапор), флагшток (щогла), фон (тло), форпост (передова варта), фрахт (перевізне), футляр (коробка), шанцы (окопи), шахта (копальня), швейцар (двірник), шельма (крутій), шина (обруч), шкатулка (коробочка), штемпель (тавро), штиблеты (черевики), штука (одиниця), штурм (наступ), штурман (стерновий), шулер (шахрай) й тисячі подібних.
За часів війни з Наполеоном москвини загналися були аж до Франції. Культурний блиск Парижа так приголомшив їх, що вони відчули свою неповноцінність, яка зродила в них страх перед силою Європи. Щоб якось приглушити той страх, москвини кинулися надолужувати свою відсталість: вивчати французьку мову та мавпувати французькі звичаї. Тоді в Московщині залишилося багато полонених французів. Їх москвини наймали вихователями своїх дітей. Ті французи заклали т. зв. пансіони, де навчали московську молодь французької мови та французьких „изящных манер". Московські школи світили порожнечею, а французькі пансіони були переповнені, хоч платня за навчання в них була дуже висока. Годі й казати, що те мавпування було лише поверховим. Проте ця мода залишила в московській мові десятки тисяч французьких слів, і знову-таки звичайного, щоденного вжитку: азарт (запал), аккомпанемент (супровід), амплуа (роль), ангажемент (запрошення), анонс (оповістка), антракт (перерва), аплодисменты (оплески), апломб (самовпевненість), армія (військо), артиллерист (гармаш), артист (митець), ассортимент (набір), атака (напад), афиша (оголошення), балюстрада (поруччя), баланс (рівновага), бандаж (перев'язь), барьер (перепона), бассейн (сточище, водойма), бивуак (табір), блондин (русявий), бокал (келих), бонна (нянька), бордюр (окрайка), ботфорты (чоботи), брошюра (книжечка), брюнет (смаглявий), бульйон (юшка), бутылка (пляшка), бюджет (кошторис), бюст (погруддя), визит (відвідини), вуаль (серпанок), галиматья (нісенітниця), гарантия (запорука), гардина (завіса), гарнизон (залога), гувернантка (вихователька), девиз (гасло), декаданс (занепад), департамент (відділ), деталь (подробиця, частина), диссонанс (розлад), эксплуататор (визискувач), экспорт (вивіз), элегантный (чепурний), этажерка (полиця), этикетка (наліпка), жетон (значок), интерес (зацікавлення), интимный (близький), кавалерия (кіннота), канделябр (світильник), каприз (примха, вередування), карьер (каменище), квартира (помешкання), квитанция (посвідка), колонист (поселенець), команда (наказ), коммерсант (торговець), компания (товариство), комплот (змова), компот (узвар), компрометация (знеславлення), коммуникат (повідомлення), констатировать (стверджувати), контур (обрис), конфеты (цукерки), костюм (убрання), кошмар (жах), кулинар (кухар), кулисы (лаштунки), курьер (посланець), магазин (крамниця, склад), манеры (поведінка), манкировать (ухилятися), манто (накидка), марш (похід), маршрут (розклад подорожі), медаль (відзнака), мемуары (спогади), модистка (швачка), мотив (спонука), оранжерея (теплиця), ордер (наказ), пансион (бурса), портмоне (гаманець), пейзаж (краєвид), персона (особа), пьедестал (підніжжя), поза (постава), престиж (повага), приз (нагорода), район (округа), рапорт (звіт), режим (лад), резонанс (луна), результат (наслідок), реноме (слава, розголос), репрезентабельный (показний), репрессия (утиск), ресторан (харчевня), ресурсы (засоби, запас), секрет (таємниця), серьезный (поважний), сигнал (знак), спектакль (вистава), стаж (досвід), табуретка (стілець), тираж (наклад), трактир (корчма), фаворитка (улюблениця), фамильярность (панібратство), фетр (повсть), флірт (залицяння), флакон (пляшечка), флаг (крило), фонд (запас), формат (розмір), шалопай (гульвіса), шеф (начальник), шофер (водій) і т. п. ( Дивись: А. Чудінов. „Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка".– Петербург, 1908.)
Так творилися в Московщині дві мови: мова простолюду – народна, і мова інтелігенції – літературна. Обидві існували відокремлено одна від одної аж до О. Пушкіна.
Отже, ніщо не може рости без ґрунту. Не могла рости й московська літературна мова, відірвана від своєї народної, без джерела свого розвитку. Від ХІІ до ХVIIІ ст. москвини мали лише перекладені твори (з української). За 500 років москвини написали лише ДВІ книжки. За той час українці написали кількасот, і то великих творів з богослов'я, філософії, історії, красного письменства. Це митрополита Якова „Житие царя Ивана Федоровича" та Кубасова „Хронограф". Лише у XVIII ст. з'являється третя книжка, та й ту написав змосковщений волох А. Кантемир. Він, власне, мавпував французького письменника Н. Буало (А. Кантемир був московським послом у Парижі). Лише від геніального М. Ломоносова (1711–1765) починається слабенька література, та й та була під вирішальним впливом української. „Московська літературна мова була століття фантастичною у своїй відірваності від народної московської. Вона була жалюгідною мішаниною „мови" Ягужинських, Розумовських, Безбородьок та блазенського жаргону Мініхів і Остерманів" ( джерело: А. Салтиков. „Две России".)
Московська література почала ставати на ноги щойно у ХІХ столітті, після О. Пушкіна. Та й її творили змосковщені чужинці. Сам засновник московської літературної мови О. Пушкін мав муринську, німецьку, волоську кров. Німецького походження були В. Авенаріус, О. Блок, О. Герцен, З. Гіппіус, Л. Мей, О. Мюллер, М. Салтиков-Щедрін, А. Фет, Д. Фонвізін та інші. Українці: А. Ахматова (Горенко), А. Аверченко, І. Бунін (Буньковський), М. Гоголь, М. Зощенко, В. Короленко, В. Немирович-Данченко, Т. Прокопович та інші. Євреї: П. Антокольський, Е. Багрицький, І. Еренбург, С. Кірсанов, О. Мандельштам, Я. Надсон, Б. Пастернак, Й. Уткін, Л. Шестов та інші. Татарської крові: І. Аксаков, Ф. Достоєвський, В. Загоскін, Р. Зотов, М. Карамзін, М. Огарьов, І. Тургенєв. Поляки: О. Грибоєдов (Грзібовскі), В. Сологуб, напівполяки: Д. Мережковський, М. Нєкрасов. Волохи: А. Кантемир, М. Херасков, шотландець М. Лермонтов, італійського походження Ф. Тютчев, напівтурок В. Жуковський і сотні інших, що їхні прізвища та життєписи надруковані в старих і нових московських енциклопедіях. Ці чужинці хоч і змосковщені мовно, проте психічно, духовно відірвані від джерела національної творчості – від московського народу – природно не мали сили творити перлини літератури, що ввійшли би до скарбниці світової культури. Це визнають і розумніші москвини. Наприклад, критик В. Бєлінський писав: „Світової, історичної ваги московська література ніколи не мала і мати не може. Якщо не було би О. Пушкіна, то в історії людської культури не постало б найменшої прогалини. А цього не можна сказати про Байрона чи Шіллера. Всілякі балачки про рівновартність московської літератури з європейською треба вважати за порожнє базікання або за маячню чванливості" (Дивись: В. Бєлінський. „Литературные сны".)
Щодо літератури взагалі рекомендую почитати Дмитра Донцова, це може виявитися цікавим ;)
Московщина щойно у XVIII столітті, лише 200 років тому тільки починає закладати основи своєї літературної мови. Московщина щойно у ХІХ столітті, себто ВІСІМСОТ років ПІЗНІШЕ за Україну, лише ПОЧИНАЛА творити свою літературу. І з питомим їй нахабством, не моргнувши оком, проголосила, що Київська Русь і все, що з нею зв'язане: її історія, її культура, її література є „общим достоянием". :lol:
От ще цитата:
Московська мова не є звичайною мовою. Вона є великою мовою. Мовою всього прогресивного людства. Вона безперечно буде мовою Світової Совєцької Республіки. І той, хто байдуже ставиться до вивчення московської мови, є ворогом світового поступу. Ті науковці, які не знають московської мови, не є справжніми науковцями

(с) Н. Кірпотін, „Русская культура".
Маячня гітлера, порівнюючи з цією московською, направду є ангельським лебедінням.
-=Відредаговано щодо підкреслення посиланнь=-
Последний раз редактировалось Богомол 24 Март Пятница, 2006 13:11, всего редактировалось 1 раз.
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 12:59

Богомол
Обе информации - о народе и языке очень интересные, даже шокирующие. :shock:

Со стыдом признаюсь, что всё это мне было неизвестно.
Нужно всё тщательно обдумать и восполнить пробелы в образовании. Хотелось бы получить достоверную информацию, которой можно было бы неопровержимо оперировать.
Не знаю - есть ли такая?
За ссылки на достоверную информацию буду очень признателен. :)

Богомол, большое спасибо! :)
Как минимум ты разбудил моё любопытство, а удовлетворять его я умею.
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 13:07

mischenko
Ну взагалі я там посилання ставив на джерело :) (може, повідмічати підкресленням, щоб можна було вільно знайти у тексті? Як треба, то я підредагую )))
Інша справа, що буває важко знайти серед інетовського мотлоху потрібні книжки... А до того ж багато з них - дореволюційні, їх можна отримати лише у реалі та за гроші (
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 13:19

Богомол писал(а):Інша справа, що буває важко знайти серед інетовського мотлоху потрібні книжки...
Вот я именно об этом.
Но, честно скажу, пока я ещё не "нырнул" в эту тему и плохо ориентируюсь в ней. Но ты меня очень сильно подтолкнул. В ближайшие недели буду рыть и рыть. :)
А начну сегодня.

Богомол писал(а):може, повідмічати підкресленням, щоб можна було вільно знайти у тексті? Як треба, то я підредагую )))

Нет, ничего выделять не следует, всё понятно. Есть только одно опасение - насколько можно доверять этим источникам (я ведь из СССР - ничему не верю :( ).
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 13:33

mischenko
mischenko писал(а):Нет, ничего выделять не следует, всё понятно.

Та я вже того... )) Зробив :)
mischenko писал(а): Есть только одно опасение - насколько можно доверять этим источникам (я ведь из СССР - ничему не верю ).

Критично треба підходити, як завжди :)
Але принаймі в мене є джерела, чого пока що не скажеш про прихильників точки зору "Расія онлі енд форева" :)
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение artur_m29 24 Март Пятница, 2006 14:32

Какая ж идилия в этой ветке... Боюь только не надолго. Ровно до возвращения русофилов с мест учебы и работы.
А жалко. Ветка хорошая. Информация интересная. Будет время - обязательно почитаю.
Remember to keep yourself alive, there is nothing more important than that. (с) Afteni Shakur

Моя жизнь - лестница вверх без перекладин. (c) Old T
artur_m29

 
Сообщения: 988
Зарегистрирован: 13 Январь Четверг, 2005 18:16

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 14:38

artur_m29
mischenko
artur_m29 писал(а):Информация интересная. Будет время - обязательно почитаю.

Я взагалі-то можу й ще написати, й досить багато, але не знаю, чи варто - поки ми це ще не обговорили )
Як вважаєте? :)
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 14:43

Богомол писал(а):Я взагалі-то можу й ще написати, й досить багато, але не знаю, чи варто - поки ми це ще не обговорили )
Як вважаєте?

Обязательно пиши всё сразу. :)
Потом времени не будет, придёться занять круговую оборону - полезут со всех сторон, с воплями и истерикой.
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение Maz!1a 24 Март Пятница, 2006 14:52

На правах оffтопа
Мантис, может ты перестанешь писать на суржике? Зачем украинский язык коверкать?
Бог вас простит
Аватара пользователя
Maz!1a
Отрешенный
 
Сообщения: 713
Зарегистрирован: 10 Декабрь Среда, 2003 20:38
Откуда: Север

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 15:14

Maz!1a
На правах відповіді на оффтоп:
1) А тобі є якась різниця? ;)
2) А де я "ковєркаю" мову? Покажи та допоможи мені навчитися української грамоти :)
3) Може, ти перестанеш писати російською?
***
2 Олл
Далі у випуску: Петро перший, відомий герой Московії. Якщо встигну до нашестя русофілів та інших оффтоперів, то напишу :)
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 15:23

Богомол писал(а):Якщо встигну до нашестя русофілів та інших оффтоперів, то напишу
Ты просто не обращай внимания на повизгивания, делай своё дело - пиши всё, что считаешь нужным, а уже потом отвечай. :)
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 16:12

"Сия сарынь ничем, кроме жесточи унята быть не может."
(с) Петро І.

Отже, Петро перший. Загальновідомі факти, мабуть, годі й приводити - історію тут хто добре, хто трохи, але знають усі :) З чого ж почати? А давайте з „Сумасброднейшего, Всешутейшего и Всепьянейшего Собора", що він його заснував. той собор був організацією найбільших пияків. Мав свого „патріарха" (сенатор Н. Зотов), 12 „кардиналів", „єпископів", „священиків" з такими титулами, що на модерованій конференції годі й писати :oops: Та „братія" одягала церковні ризи, митри і з хрестами відправляла свою „богослужбу", тобто співали найбрудніші, сороміцькі та блюзнірські пісні, і „причащались", упиваючись до безтями. До того „собору" належали також і „всешутейшие" матері-ігумені і архірейші. У великі свята той „собор" (близко 200 люду) на кількадесятьох санях гасали, як навіжені, по столиці всю ніч на чолі зі своїм „патріархом"; він – у повному патріаршому одязі, з патерицею, митрою, а решта – в єпископських і священицьких ризах. Їздячи, вони на весь голос викрикували свою „богослужбу". Потім заїздили до домів московської аристократії і разом з господарями закінчували жахливою пиятицькою та розпусницькою оргією. Петро І брав активну участь, лише мав скромний титул „протодьякона". Він сам уклав статут і приписник того „собору". Дуже рекомендую почитати, якщо знайдете ;) (Джерело - знову В. Ключевський)
Вельми религіозний був правитель, є чим пишатися. Ще Петро І знищив московський патріархат, а керувати церквою доручив одному з міністрів (називався він оберпрокурор Св. Синоду); вбив сина (син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в'язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.)
Взагалі, спостерігається дивна річ. Кожне послаблення влади короля європейці використовували, щоб обмежити його владу. Москвини – навпаки, скликали свої Земські Собори за часів династичних криз (1608, 1773, 1825, 1917) з метою ЗМІЦНИТИ царську владу. Кат Іван ІV не захитався на троні, а слабкого Івана ІІІ москвини задушили, як щура. Петро І душив кого хотів, а недоладного Петра ІІІ москвини самого задушили. Деспот Микола І перевішав „мятежников", а слабенького Миколу ІІ „мятежники" застрелили в льоху. Європейці також страчували своїх королів, але завжди після прилюдного суду, як, наприклад, англійці Карла І чи французи Людовіка ХVІ. Москвини ж убивали своїх царів завжди без жодного суду, таємно, тих же Івана ІІІ, Петра ІІІ, Павла І, Миколу ІІ. Прикметно: Івана забито за наказом його тітки Єлізавети, Петра – за наказом дружини Катерини, Павла за згодою сина Олександра І.
Обмежити царську владу пробували князь В. Голіцин 1730 р., М. Сперанський – 1815 р., Н. Лоріс-Мєліков – 1881 р., П. Мілюков – 1905 р., О. Керенський – 1917 р.. Всі спроби скінчилися трагічно для їх авторів. В. Голіцина та М. Сперанського заслали в Сибір, а П. Мілюкова та О. Керенського вигнали на чужину. Лише під тиском немосковських народів часом поступалися московські деспоти. За Кримської війни вибухло 1854 р. велике селянське повстання в половині України (т. зв. Київська Козаччина), і Олександр ІІ скасував невдовзі кріпацтво та трохи лібералізував уряд. Налякані його лібералізмом москвини вбили його. За японської війни вибухнули 1905-06 рр. селянські повстання по всій Україні. Перелякавшись, Микола ІІ підписав конституцію, дозволив скликати парламент, дав куцу місцеву самоуправу. Його вбили.
Москвини ніколи в своїй історії не повставали проти царя-деспота. Ворохобилися, коли слабшала царська влада. Причиною найбільших московських заколотів і заворушень були династичні кризи. Заколот І. Болотнікова 1611 року проходив під гаслом „за Димитрия". Повстання Є. Пугачова 1733 року – „за Петра ІІІ", декабристів 1825 року – „за Костянтина". Отже, не проти самодержавства (деспотії), а ЗА БІЛЬШУ всевладність царя. А класові гасла Є. Пугачова чи В. Леніна були демагогією, що полегшувала захоплення влади. Є. Пугачову не пощастило, бо натрапив на тверду Катерину ІІ. Ленінові пощастило, царював слабкий Микола ІІ, а потім „баба болтуха" (за виразом К. Ворошилова) – О. Керенський. А захопивши владу, В. Ленін запровадив таку деспотію, що перевершила деспотії всіх Іванів, Петрів, Миколаїв разом. ТОМУ й підтримала В. Леніна московська нація. Збройна боротьба проти його влади колчаків, денікіних, юденичів 1917–1920-х рр. була трагічним непорозумінням, що й визнав пізніше А. Денікін. Та й 90 % вояків т. зв. „білих" військ становили немосквини та донські козаки, які за кількасот років вільного життя навчилися цінити волю. Зрештою і ті генерали Колчак, Юденич, Врангель також були не москвини з походження. Натомість питомі москвини Брусілов, Поліванов, Клембовський одразу стали на бік В. Леніна. В Московщині В. Ленін захопив владу легко. Коли більшовики розігнали демократичні установчі збори, то на їхній захист не здійнялася жодна московська рука. Трохи пізніший спротив московських демократів (Омський Уряд) за кілька місяців сам розвалився, бо не мав підтримки московського народу. Переконливо показала, кого і що любить московський народ та його інтелігенція, війна 1939–1945 рр. На прийомі з приводу перемоги Й. Сталін виголосив тост не за „радянський", а за „русский" народ і наголосив, що будь-який інший народ, використовуючи воєнну завірюху, скинув би таку владу.
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение cul8r 24 Март Пятница, 2006 17:22

Мантис, на работе нужно работать, а не по форумам темы создавать! :P
What is Trance? Trance is music, but Trance is so much more than music.
Trance is lifestyle. Trance is heaven. I feel this heaven.
Tiesto is the best.
Аватара пользователя
cul8r
Почетный флудер
 
Сообщения: 3785
Зарегистрирован: 14 Июнь Понедельник, 2004 15:54
Откуда: Донецк

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 17:31

Богомол
mischenko писал(а):Ты просто не обращай внимания на повизгивания, делай своё дело - пиши всё, что считаешь нужным, а уже потом отвечай.
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение МыША 24 Март Пятница, 2006 17:37

:arrow: Мантис
И с какой целью ты создал эту тему??? :) Захотелось погадить на Россию, что ж получай удовольствие :? ...Только вот что это даст? Надо свои ошибки находить и исправлять их и на них же учиться... :wink:
Верю всем ... иногда даже Мантису (:
Аватара пользователя
МыША
Пушной зверь
 
Сообщения: 2861
Зарегистрирован: 07 Октябрь Пятница, 2005 20:12
Откуда: Город герой ДОНЕЦК

Сообщение border 24 Март Пятница, 2006 17:45

MbISHA писал(а):И с какой целью ты создал эту тему???

Слушай, ну не хош- не читай ! Кто заставляет-то ? Или ты из мазохистов ?
А то как создавать топы за сепаратизм и Россию, так это всегда пожалуйста, а тут , "с какой целью...". Учись толерантно относиться к отличным от твоей точек зрения.
Азотистоводородная кислота, (H1N3) запросто разлагается на азот (N2) и свиной грипп (H1N1)
border
Moderator
 
Сообщения: 8601
Зарегистрирован: 05 Апрель Понедельник, 2004 20:19
Откуда: Donetsk

Сообщение Богомол 24 Март Пятница, 2006 17:50

MbISHA
MbISHA писал(а):Мантис
И с какой целью ты создал эту тему???

Богомол писал(а):Передова історична думка донецьких школярів наштовхнула мене на створення цієї чудової гілки

Ти почитай гілку "Політика в Україні", там учора чого тільки не писали :) Й питаннь багато ставили... ну то я й відповів одним махом на багато запитаннЬ ))
MbISHA писал(а): Захотелось погадить на Россию, что ж получай удовольствие

Е, постривай - а де це я на неї "пагаділ"? Я що, десь неправду написав? Ну пішли з угоро-фінів, то що - це принизливо? Пишатися мають люди своїм корінням, а не на інші зазіхати ;) От москвини чомусь про своїх предків забули, все щось про Київ белькочуть :) Тож нагадаймо їм? 8) :D
P.S.
По темі сказати нема чого? О, як жаль :)
Мне одна догадка душу точит,
Вижу ее правильность везде:
Каждый, кто живет не там, где хочет, -
Вреден окружающей среде.
Аватара пользователя
Богомол
VSD Vampire
 
Сообщения: 1446
Зарегистрирован: 01 Октябрь Пятница, 2004 09:32

Сообщение mischenko 24 Март Пятница, 2006 17:56

MbISHA писал(а):И с какой целью ты создал эту тему???

Эта тема возникла в другом топике. На неё всё время съезжали, и чтобы не оффтопить Богомол и создал эту тему. :)

MbISHA писал(а):Захотелось погадить на Россию, что ж получай удовольствие

Защищай Россию, кто тебе запрещает?

MbISHA писал(а):Только вот что это даст?

Возможно, кто-то лучше узнает историю и будет способен принимать более осмысленные решения сейчас и в будущем. Ведь необязательно принимать на веру точку зрения Богомола. Можно и нужно проверять всё им написанное. В споре рождается истина. И хотя я не уверен, что столь сложные исторические вопросы можно разрешить на этом форуме, но разбудить интерес можно. Мой интерес, например, разбужен, буду изучать по разным источникам (не только по проукраинским).

MbISHA писал(а):Надо свои ошибки находить и исправлять их и на них же учиться...
Банально напоминать, что учиться надо не только на своих ошибках. Тем более, что ошибки РИ и СССР - это общие ошибки, ведь Украина была в их составе многие столетия.
mischenko

 
Сообщения: 3601
Зарегистрирован: 02 Январь Понедельник, 2006 22:29
Откуда: Донецк

Сообщение МыША 24 Март Пятница, 2006 19:25

border писал(а):Слушай, ну не хош- не читай ! Кто заставляет-то ? Или ты из мазохистов ?
А то как создавать топы за сепаратизм и Россию, так это всегда пожалуйста, а тут , "с какой целью...". Учись толерантно относиться к отличным от твоей точек зрения.

Да угомонись тип! :lol: Я ж не противился! Я просто спросил...если настроения нет, то не надо срываться на других, ведь я тоже сорваться могу! :oops:
Богомол писал(а):Пишатися мають люди своїм корінням, а не на інші зазіхати
Вот именно, и ошибки мы должны решать свои, а не смеяться над чужими...мне, лично, все-равно у кого там "Собор пьяниц и дебоширов" построили...идиотов везде и всегда хватало - пример тому наш нынешний президент и его отмена ДАИ на время(слава Богу обострение быстро прошло)...по-этому считаю эту тему - пустым гонивом на Россию, и попытка показать что мы лучше и намного приятней их... :?
Богомол писал(а):По темі сказати нема чого? О, як жаль

Да, легко, только я не собираюсь никого защищать тут :wink: ибо не вижу смысла
mischenko писал(а):Возможно, кто-то лучше узнает историю и будет способен принимать более осмысленные решения сейчас и в будущем.
Да историю подстраивают под время...Вот автор статьи кто? Можешь о нем инфу предоставить? Если не влом, конечно :)
mischenko писал(а):Банально напоминать, что учиться надо не только на своих ошибках.
Глупые учиться на чужих ошибках , умные совершают свои (с) :stupid:
Верю всем ... иногда даже Мантису (:
Аватара пользователя
МыША
Пушной зверь
 
Сообщения: 2861
Зарегистрирован: 07 Октябрь Пятница, 2005 20:12
Откуда: Город герой ДОНЕЦК

След.

Вернуться в История и политика

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 3

cron